Як правильно наголошувати слова: принципи наголошування, проблемні випадки

Один олень, два олені, три олені!

Завдання пов’язані із наголосами завжди були і будуть одними з найбільш проблемних у тестах ЗНО з української. Чому? Тому що тут ВЗАГАЛІ не спрацьовує принцип “як я собі відчуваю – так і правильно”. Котрий чи котрий, каталог чи каталог, феномен чифеномен? А слів у мові так багато… Скажете, вивчити весь словник – нереально. Я ж пропоную зробити 2 речі: по-перше, зрозуміти і запам’ятати основні принципи, певні закономірності наголошування українських слів; по-друге, вивчити наголошуваннянайбільш проблемних слів, що часто трапляються в тестах. 

Основні принципи наголошування

1. Іменники.

• Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчання, завдання, запитання, читання, визнання, видання, пізнання, послання (АЛЕ: нехтування віднехтувати, бігання від бігати (тут по-іншому не скажеш)).
• У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення — вказівка — вказівки, учителька — учительки  (АЛЕ: родичка —родички, сусідка — сусідки (тут по-іншому не скажеш));
• Більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листки, сторінки тощо.
• На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжин: міліметр,сантиметр, кілометр (АЛЕ: барометр, термометр (по-іншому – ніяк)).

2. Прикметники.

• У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гіркий,  тонкий,  новий, тісний, вузький тощо (так само котрий);
• Завжди наголошеним є пестливий суфік -еньк-: добренький, тоненький, легенький тощо.

3. Дієслова.

• Дієслово бути: бути, будемо, але у минулому часі: була, було, були;
• Наголос на останньому складі мають дієслова вести, нести і под.;
• У дієслівних закінченнях-емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несемо, несете (а не несемо, несете), ідемо, ідете (а не ідемо, ідете), підемо, підете тощо (АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите).

 4. Числівники

• наголос на -адцять: одинадцять, чотирнадцять;
• наголос на -десят: сімдесят, вісімдесят.

Проблемні випадки наголошування

асиметрія

бородавка

бюлетень

вимога

вимова

випадок

вітчим

граблі

горошина

грошей

дітьми

довідник

дочка (але донька)

заіржавіти

зубожіти (зубожілий, зубожіння)

діалог

каталог

квартал

кропива

курятина

маркетинг

ненавидіти (ненависть, ненависний)

одноразовий

олень

отаман

перепис

псевдонім

разом

середина

симетрія

спина

фартух

феномен

цемент

центнер

чорнослив

_______________

Складно запам’ятати? Можливо, легше буде, якщо:

1. прочитати ці слова багато разів уголос, щоб ваш мозок зафіксував їхнє звучання;
2. створити картки: з одного боку слово без наголосу, з іншого – з;
3. пообклеювати папірчиками з проблемними словами холодильник, вікно, дзеркало…;
4. звісно ж, старатися застосовувати правильне наголошення слів у житті!

Більше про навчальні техніки можна прочитати тут.

_______________

Перевірити чи з’ясувати правильне наголошення слова можна у словнику. Он-лайн це можна зробити тут чи тут.

А які ВИ знаєте слова, що правильно наголошуються трохи дивно, не так, як ви звикли чути? Діліться з усіма в коментарях! Усього приємного!:)

Місце розгортання подій у творах

У багатьох творах з української літератури чітко описано місце розгортання подій. Хоча здавалося б це незначна деталь і її можна упустити, але хитрі і підступні укладачі тестів ЗНО не сплять і часто роблять завдання типу “визначити місце розгортання подій у творах”. Для того щоб не “запороти на даних завданнях” пригадаємо де що відбувалося.

«Гайдамаки» — десь на Правобережжі

«Земля» — Буковині

«Лісова пісня» — на Волині

«Бондарівна» – у Богуславі

«Наталка Полтавка» – під Полтавою

«Сон» — Україна, Сибір і Петербург

«За мить щастя» – у Рангуні

«Чорна рада» — на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині

«Максим Гримач» – біля Черкас

«Хіба ревуть воли як ясла повні» — у Пісках

«Інтермецо» -біля Кононівки

«Тіні забутих предків» – Гуцульщина

«Подвійне коло» — під Компаніївкою

«Шаланда в морі» – біля Одеси

«Місто» – у Києві

«Кайдашева сім’я» -у Семигорах

«Тигролови» – Сибір

«Мина Мазайло» — у Харкові

«Сом» — на річці Оскіл

«Україна в огні» — у Тополівці

«Маруся Чурай» — у Полтаві, Києві

«Земля»: село Димки неподалік від Чернівців

місце розгортання подій “Тигроловів” — територія Зеленого Клину — місце українських переселенців у Сибіру

Звертаємо вашу увагу, що якісь місця розгортання подій у творах ми могли пропустити. Будемо раді бачити доповнення у коментарях.

10 афоризмів Григорія Сковороди: для творів, для життя

Збережіть собі 10 простих і геніальних висловів українського філософа Григорія Сковороди. Ними можна не лише гарно прикрасити свій твір, а й зрозуміти життя краще. А які афоризми Сковороди подобаються вам? 

На сайті 200балів ви можете також познайомитися з усім, що треба знати про твори Сковороди, які є в програмі ЗНО:

“Всякому городу нрав і права”

“De libertate”

“Бджола і Шершень”

                                                                                                                                                                                                 

А які афоризми Сковороди подобаються вам?  Поділіться з нами в коментарях 

Запам’ятай мене! Мнемонічні фрази для деяких правил з української

Багатьом відома фразочка для запам’ятовування кольорів веселки російською: “Каждый Охотник Желает Знать Где Сидит Фазан”, кожне слово тут починається з букви, з якої і назви кольорів веселки. В українській є свої відповідники:

• Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад Фарбувати.
• Чомусь Осіння Журба Завжди Буяє Сумними Фарбами.
• Чоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі Файну.
• Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій?
• Чи Обжене Жвавенького Зайчиська Байдикуватий Ситий Фокстер’єр?
• Червоні Окуляри Жанки Заважають Бачити Сяйво Фіалки.
• Чому Обізнані Життям Завжди Балакають Смішні Фрази?
• Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок.
• Чому Олені Живуть Зимою без Своїх Фантазій?
• Чим Образив Жайворонка Золотавий Блиск Святкового Феєрверку.

Такі фрази допомагають краще запам’ятати конкретну перелічувальну інформацію і називаються мнемонічними.

Для вас, як для тих, хто готується до ЗНО з української, цікаво і корисно буде знати такімнемонічні вирази, що допомагають швидше пригадувати певні правила української мови.

1.       Де Ти З’їСи Ці ЛиНи?

Після приголосних з цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Л, Н – можна писати м’який знак (козацький, сьомий, лялька).

2.      Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу

Правило “дев’ятки”: після приголосних цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р – пишемо голосну И в іншомовних словах, а не І (директор, таксист, режим).

3.      Ми ВиНиЛи РіЙ (або МіНеРаЛоВиЙ)

М, В, Н, Л, Р, Й – сонорні приголосні.

4.      МаВПа БуФ 

Б, П, В, М, Ф – губні приголосні. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф (б’ють, в’юн, черв’як).

5.      Ще їЖДЖу

Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.

6.      СЦе їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))

С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.

6.      КаФе «ПТаХ»

Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс с-, а не з- (схопити, сфотографувати, стерти).

Ці фрази  виписуємо на папірчики, чіпляємо на холодильник чи люстерко і до ЗНО-2013знаємо на зубок! А ще спробуйте скласти свої!:)

Легкого навчання і веселого дня!

Лайфхак. Метафора, метонімія, синекдоха.

Образні тексти українських музикантів допомагають нам освоїти різницю метафори метонімії та синекдохи. У цьому нам сьогодні допомагають метри – «Океан Ельзи» та амбітний молодняк з рідного міста Івана Котляревського (а тепер згадай, з якого? ;)) – «Контрабас». Поїхали? 

Метафора

Це перенесення властивостей з одного предмета на інший за подібністю.Коли предмет виконує дію чи набуває якості, які йому не притаманні в реальному житті чи з міркувань здорового глузду, але це нагадує таку ж дію чи якість в іншого предмета – це і є метафора. Наприклад, якщо про майстра говорять, що у нього золоті руки, то не йдеться про те, що вони зроблені із золота. Однак саме золото асоціюється в нас із цінністю. Це і є метафора.

Запам’ятай: якщо предмет, істота чи явище не поводить себе так насправді, як про це написано в тексті – це метафора.

А ось такі метафори використовує у своїх піснях уже озвучені гурти.

І най зупиниться Земля,

Най прийдуть всі лани забрати,

Все одно не зможу я

Тебе віддати, бо ти була і є моя.

ОЕ – «Коли навколо ні душі»

Слова... Слова, немов вуаль.

Там, де тонка діагональ,

Звучить кришталь.

ОЕ – «Стріляй»

Ніч на стрісі хати висить, дощ моросить,

Світло ллє духмяний місяць, дня є досить,

А я тебе прошу:

Просто побудь зі мною і послухай мій блюз.

Контрабас – «Нічний блюз»

Не слід забувати про різновид метафори – персоніфікацію, яка запозичує властивість у людини (персони). Так звучати, висіти чи зупинитись (у попередніх прикладах) може й предмет, але тільки людина може робити те, про що говорить Вакарчук у наступних прикладах. 

Запам’ятай: якщо предмет, істота чи явище поводять себе як людина – це персоніфікація.

Твої зелені очі

Так бавляться зі мною

Так бавляться як діти

Як же мені

Як же мені не любити

ОЕ – «Зелені очі»

І от моя душа

Складає зброю вниз,

Невже таки вона

Так хоче теплих сліз?

ОЕ – «Обійми»

Все навколо і поміж нас,

І стискає на шиї пальці час.

ОЕ – «Караван»

Метонімія

Це заміщення одного слова чи словосполучення іншим, яке має спільну з ним природу. Ми фактично не слухаємо «Океан Ельзи». Ми слухаємо їхні пісні або музику. Ми не читаємо Шевченка, але читаємо його твори. Ми не п’ємо келих під звуки курантів (свято наближається!), але п’ємо те, що в нього налито. Але всі ці пари споріднені між собою. Ось так і виглядає метонімія.

Запам’ятай:якщо замість предмета чи явища називають його автора, матеріал, місце, час чи якусь іншу характеристику – це метонімія.

Це, наприклад, коли:

- Замість предмета ми говоримо про матеріал, з якого він зроблений:
 

І от дуель, і от фінал,

Там, де навколо Колізей,

Звучить метал.

ОЕ – «Стріляй»

- Замість твору ми говоримо про автора, який його написав:

Кошики бувають різні за формою

Бувають різні за змістом

Тобто за своїм вмістом.

А у моєму - Лорка й Жадан,

Хвильовий, Вітмен,

Гі де Мопассан...

Контрабас – «Книжковий кошик»

- Замість конкретної композиції ми говоримо про стиль чи жанр:

Хочеш, давай слухати джаз –

Він знає, більше від нас,

Все знає, ліпше від нас

ОЕ – «Йду на дно»

Синекдоха

Це називання частини на позначення цілого, перенесення властивості цілого на його частину.

Запам’ятай: якщо замість цілого предмета говорять про його частину, елемент або щось менше, що позначає весь предмет, - це синекдоха.

Щоб не вдаватись до класичного прикладу про Червону Шапочку, яка все-таки залишалась цілою дівчинкою (принаймні до зустрічі з вовком), а не лише своїм головним убором, перейдемо одразу до прикладів від ОЕ.

Там, де для когось тільки лютий за вікном,

На моїй вулиці давно уже весна.

ОЕ – «На небі»  (не конкретний місяць, а зима)

Хвилина їсть мої слова,

Година їсть мої слова,

А ніч опустить очі,

Вона мене не хоче.

ОЕ – «Сосни» (не конкретні хвилина й година, а час)

Коли настане ніч для мене й для тебе,

Коли погасне світло у твому вікні,

Я полечу, я полечу у зоряне небо –

Там твої очі солоні сняться мені!

ОЕ – «Сумна мелодія» (не самі очі, а, маємо надію, ціла дівчина)

Лайфхак. Віршові розміри – раз і назавжди!

Дивно, але для когось визначення віршового розміру, як і слова ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест  здаються страшною і неподоланною проблемою. Насправді, це просто! Один раз навчившись визначати віршовий розмір і запам’ятавши деякі хитрощі, ви гарантовано здобуваєте собі бали на ЗНО. ПАМ’ЯТАЙТЕ! Завдання на визначення віршового розміру ОБОВ’ЯЗКОВО (ну 99%) будуть на тестуванні!

Давайте визначимо розмір пісні Океану Ельзи “Сосни”:

Ти вийшла заміж за весну,

ти вийшла заміж за весну.

Мені лишила осінь

і запах твоїх сосен.

Щоб визначити віршовий розмір, робіть так:

1) Прочитайте вірш, зверніть увагу на наголошення слів.

Нам потрібні не правильні наголоси, як у словнику, а такі, які відчитуються у вірші. Так, наприклад, у рядку “і запах твоїх сосен” слово “твоїх” має наголошуватися на другий склад “твоїх”, але для цього вірша краще звучить і співається Вакарчуком “твоїх”. Тому не лінуйтеся читати віршик вголос! Раджу На робити це і на  тестуванні – пошепки – щоби краще відчути наголошені і ненаголошені склади.

2) Розставте наголоси у словах.

Ти вийшла заміж за весну,

ти вийшла заміж за весну.

Мені лишила осінь

і запах твоїх сосен.

3) Намалюйте схему, де

_  – це наголошений голосний (на письмі це така рисочка з наголосом над нею, що позначає наголошений склад).

U – це ненаголошений голосний (на письмі це дужечка або рисочка без наголосу).

Позначки записуйте у рядки, як у вірші, причому робіть це акуратно, щоб позначки були чітко одна під одною. У нашому випадку схема буде така:

U _ U _ U _ U _

U _ U _ U _ U _

U _ U _ U _ U

U _ U _ U _ U

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, кількість таких позначок у вашій схемі = кількості голосних у вірші.

4) Роздивіться свою схему і ви побачите якусь частинку, що повторюється. Це – стопа. Вона може складатися з 2 або 3 складів. Відділіть поперечними лініями стопи у своїй схемі:

U _/ U _/ U _/ U _/

U _ /U _ /U _/U _/

U _ /U _ /U _ /U

U _ /U _/ U _ /U

У “Соснах” повторюється U _. Такий розмір називається ямб.  А оскільки в рядку він повторюється 4 рази, то це – чотиристопний ямб.

____________________________________

Це ваші чотири кроки до успіху! Залишається тільки запам’ятати, що як називається. До вашої уваги ВІРШОВІ РОЗМІРИ:

Згадай алфавіт: яка літера йде в ньому першою – Я чи Х? Так само запам’ятовуй:




Х стоїть перед Я в алфавіті, отже Хорей – це наголошений перший склад, а Ямб – другий! 

1) Ямб U _

Океан Ельзи – Сосни

Ти вийшла заміж за весну,

ти вийшла заміж за весну.

Мені лишила осінь

і запах твоїх сосен.

U _/ U _/ U _/ U _/

U _ /U _ /U _/U _/

U _ /U _ /U _ /U

U _ /U _/ U _ /U

2) Хорей  _ U

Плач Єремії – Вона

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона…

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/

_ U/ U U/_ U/ U U/ _ 

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _

3) Дактиль  _ U U

Тартак – Наше літо

Сонце пече, річка тече

Влітку на вулиці так гаряче

Сонце пече, річка тече,

Влітку на вулиці так гаряче.

_ U U/ _ _ U/ U _

_ U U/ _ U U/ _ U U/ _

_ U U/ _ _ U/ U _

_ U U/ _ U U/ _ U U/ _

4) Амфібрахій U _ U

Океан Ельзи – Все буде добре

І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре,
Настане наш час.

U _ _/ U _ U 

U _ U/ U _

U _ _/ U _ U 

U _ U/ U _ 

5) Анапест U U _

Друга ріка – Відчиняй

Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік.

U U _/ U U _/ U U _/ U

U U _/ U U _/ U U _

U U _/ U U _/ U U _/ U

_ U _/ U U _/ U U _

____________________________________

Ви помітили, що часто не виходить “чистої” схеми, в одному уривку може бути намішано різних стоп. Ваше завдання – помітити загальну закономірність. Можу вас запевнити, що в тестах ЗНО пропонують не надто заплутані уривки, мабуть, щоб уникнути непорозумінь і апеляцій.:)

І насамкінець, маленька хитрість, як запам’ятати віршові розміри, бо дуже вони вже плутаються в голові. Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються: