Лайфхак. Метафора, метонімія, синекдоха.

Образні тексти українських музикантів допомагають нам освоїти різницю метафори метонімії та синекдохи. У цьому нам сьогодні допомагають метри – «Океан Ельзи» та амбітний молодняк з рідного міста Івана Котляревського (а тепер згадай, з якого? ;)) – «Контрабас». Поїхали? 

Метафора

Це перенесення властивостей з одного предмета на інший за подібністю.Коли предмет виконує дію чи набуває якості, які йому не притаманні в реальному житті чи з міркувань здорового глузду, але це нагадує таку ж дію чи якість в іншого предмета – це і є метафора. Наприклад, якщо про майстра говорять, що у нього золоті руки, то не йдеться про те, що вони зроблені із золота. Однак саме золото асоціюється в нас із цінністю. Це і є метафора.

Запам’ятай: якщо предмет, істота чи явище не поводить себе так насправді, як про це написано в тексті – це метафора.

А ось такі метафори використовує у своїх піснях уже озвучені гурти.

І най зупиниться Земля,

Най прийдуть всі лани забрати,

Все одно не зможу я

Тебе віддати, бо ти була і є моя.

ОЕ – «Коли навколо ні душі»

Слова... Слова, немов вуаль.

Там, де тонка діагональ,

Звучить кришталь.

ОЕ – «Стріляй»

Ніч на стрісі хати висить, дощ моросить,

Світло ллє духмяний місяць, дня є досить,

А я тебе прошу:

Просто побудь зі мною і послухай мій блюз.

Контрабас – «Нічний блюз»

Не слід забувати про різновид метафори – персоніфікацію, яка запозичує властивість у людини (персони). Так звучати, висіти чи зупинитись (у попередніх прикладах) може й предмет, але тільки людина може робити те, про що говорить Вакарчук у наступних прикладах. 

Запам’ятай: якщо предмет, істота чи явище поводять себе як людина – це персоніфікація.

Твої зелені очі

Так бавляться зі мною

Так бавляться як діти

Як же мені

Як же мені не любити

ОЕ – «Зелені очі»

І от моя душа

Складає зброю вниз,

Невже таки вона

Так хоче теплих сліз?

ОЕ – «Обійми»

Все навколо і поміж нас,

І стискає на шиї пальці час.

ОЕ – «Караван»

Метонімія

Це заміщення одного слова чи словосполучення іншим, яке має спільну з ним природу. Ми фактично не слухаємо «Океан Ельзи». Ми слухаємо їхні пісні або музику. Ми не читаємо Шевченка, але читаємо його твори. Ми не п’ємо келих під звуки курантів (свято наближається!), але п’ємо те, що в нього налито. Але всі ці пари споріднені між собою. Ось так і виглядає метонімія.

Запам’ятай:якщо замість предмета чи явища називають його автора, матеріал, місце, час чи якусь іншу характеристику – це метонімія.

Це, наприклад, коли:

- Замість предмета ми говоримо про матеріал, з якого він зроблений:
 

І от дуель, і от фінал,

Там, де навколо Колізей,

Звучить метал.

ОЕ – «Стріляй»

- Замість твору ми говоримо про автора, який його написав:

Кошики бувають різні за формою

Бувають різні за змістом

Тобто за своїм вмістом.

А у моєму - Лорка й Жадан,

Хвильовий, Вітмен,

Гі де Мопассан...

Контрабас – «Книжковий кошик»

- Замість конкретної композиції ми говоримо про стиль чи жанр:

Хочеш, давай слухати джаз –

Він знає, більше від нас,

Все знає, ліпше від нас

ОЕ – «Йду на дно»

Синекдоха

Це називання частини на позначення цілого, перенесення властивості цілого на його частину.

Запам’ятай: якщо замість цілого предмета говорять про його частину, елемент або щось менше, що позначає весь предмет, - це синекдоха.

Щоб не вдаватись до класичного прикладу про Червону Шапочку, яка все-таки залишалась цілою дівчинкою (принаймні до зустрічі з вовком), а не лише своїм головним убором, перейдемо одразу до прикладів від ОЕ.

Там, де для когось тільки лютий за вікном,

На моїй вулиці давно уже весна.

ОЕ – «На небі»  (не конкретний місяць, а зима)

Хвилина їсть мої слова,

Година їсть мої слова,

А ніч опустить очі,

Вона мене не хоче.

ОЕ – «Сосни» (не конкретні хвилина й година, а час)

Коли настане ніч для мене й для тебе,

Коли погасне світло у твому вікні,

Я полечу, я полечу у зоряне небо –

Там твої очі солоні сняться мені!

ОЕ – «Сумна мелодія» (не самі очі, а, маємо надію, ціла дівчина)